За всі роки захоплення автозвуком доводилось чути досить багато систем. Навчився слухати і аналізувати почуте. І з часом приходить розуміння що ідеальної аудіосистеми не існує
, а аудіосистема здатна наблизитись до ідеальної це: великий досвід, вагон вільного часу, і тисячі доларів. Зі мною можна не погоджуватись, але для себе я зробив висновок що в такій “ідеальній” системі має бути все до дрібниць ідеальне: топова акустика, можливо з “домашки”, максимально ідеальне наскільки це можливо в авто акустичне оформлення, джерело звуку, ЦАП, кросовери, провода, тракт в цілому... На мою думку тільки за таких умов можна наблизитись до далеко не крутої “домашки” і почути в музиці саме те що там є — всі нюанси і дрібнички.Зверніть увагу я не говорю про емоції і задоволення, бо це можна отрмвуати і не від ідеальної системи. Але якщо немає вагону вільного часу і трилітрової баньки сіро-зеленої капусти, то всерівно не варто закидати заняття автозвуком, тим паче що особисто для мене це надзвичайно цікаво в плані пізнання нового і спілкування онлайн з однодумцями, нехай і не про автозвук.
Але вернемось до наших баранів, тобто автозвуку. Є ще така штука як принцип Парето, про який вже на сторінках форуму згадувалось і мушу відмітити що саме цей принцип в автозвуці працює. Тобто 20% зусиль дасть 80% результату і натупних 80% зусиль дадуть решту 20% результату. Саме в цих 80% зусиль і входить вагон часу, купа грошей на дорогі автозвукові цяцьки... Отже враховуючи реалії сьогоднішнього життя в несприятливий економічний період, принаймі для мене, я вирішив отримувати кайф від прослуховування улюбленої музики в своїй машині при мінімальних затратах, тобто вижати максимум з того що є.
Чергова моя машинка, яка запала мені в душу - хетчбек Сеат Ібіца 2008 року
І ось такий скромний склад аудіосистеми
Салон вже з встановленою головою (забув всунути поличку під магнітолою)
Штатні місця акустики в передніх дверях
Добавлено через 1 час 7 минут
Під картою дверки така картина (дуже схоже на пасата)
Для “вижимання “ мксимуму з штатки треба належно підготовити дері, забезпечивши жорсткість фільонок і зміщуючи резонанс в бік вищих частот. Для цього я використовував віброізоляційні матеріали.
Для підключення мідбаса використана штатна проводка, а для твітера було заведено в дверки додаткові провода з метою поканального підключення фронтальної акустики.
Все готово, можна навішувати карти на двері.
А, забув сказати за твітера, вони були відірвані від пластикових подіумів і зановоприклеєні але вже трохи з доворотом на слухача. Також випаяний конденсатор на пищалці що служив фільтром ВЧ.
При підключенні голови до виходів фронтальних каналів підключив пищалки, а до виходів тилових каналів — мідбаси.
Налаштував рівні, кросовер і часові затримки. Залишився задоволений результатом від проробленої роботи. Ширина сцени зп межами стійок на дзеркалах, чого я явно не очікував. Глибина достатня — на тику лобовуха капот, по висоті більш менш стабільно. Тональна точність не фонтан звичайно, але і не морщить. Запасу неспотвореної гучності хватає і саме головне що все швидке, рок не зливається в кашу, можна навіть своїх улюблених Найтвіш слухати! УРА!
Звичайно сабвуфер змінить картину, точніше все налаштую і впевнений що можна буде слухати.
Трохи згодом розповім про сабвуферну ланку, яка зараз в процесі виготовлення.
Отака то фігня, колєги!
Ноколи не міг подумати що буду слухати штатку від голови
